О шахматах, кстати

          Оце, кажуть, наш  начальник – шахматист: у него, видите ли, что ни шаг, то – мат.

          Чи матюкалися насправді в своїх творах Шевченко або Пушкін, як справжні мешканці своєї держави матюкоязичної Російської імперії? Або це рука спецслужб і від нас приховують навіть дотепер справжні і повні оригінали їх творів?

          Або, скажимо інакше, «косити» під Подерев’янського у сучасних тварюк (творчих особистостей), писати «новини» з фіговим листям песиків та драбинок є звичайною гонитвою за популярністю безталанних? Це все що? Отакое от. ;-) Обмеженість словарного запасу, культурки або взагалі загальна обмеженість по розумовим параметрам? То нашо це виливати на люди? Це така культурка, чи суто за гроші: продукт, що купують? Послухаємо представників міністерства культурки – випускників вишу, де культуркє вчать «по-бистрому»?

          І це при тому, що освітніх цілей у цих публікацій бути не може, бо кожна електоратна одиниця незалежної території Україна, аж поки доросте до віку отримання першої ID-картки, знає повний набір «ходових вираженій» оточуючого середовища і вже може потенційно ними спілкуватися. А от далі – дискримінація: бо деякі проходили в родині регулярне «обслуговування» і внутрішні гальма в них прокачані, в робочому стані – держуть, а у інших, як то кажуть фулюгани – на місті сумління-совісті виросла первинна статева ознака.

          Тож, товаришочки по походженню, іноді  треба в житті ховати накопичені знання, щоб не бути скотиною двоногою. Особливо, коли ви завоювали право писати щось публічно. Краще пишіть внутрішнім голосом, для себе суто і «математикою»: пи-пи-пи-пи…

          Вообще-то, это я видно в Парагвае так отвлекся от действительности, что меня коробит. При том, что совершенно ясно: слова «всякие» я знаю очень неплохо и в ассортименте, с раннего и юного возраста, но режим применения… Ну, понимаю, на войне, да и вообще в среде военных… Сродни приказу по ясности и краткости. Еще есть сферы… Однако! Применение все-таки весьма ограниченное. В Украине – имею ввиду. Орда позолоченная давно с молоком матери… Кто им лекарь? Путин-гопник? Так уж им и быть до распада.

          Парагвай, в значительной степени охраненный даже по нынешние времена политикой доброй памяти покойного президента Стресснера, который на дух не переносил ничего «советского», не имеет того приплыва расползающегося по миру совка. Это касается и украинцев. Из новой постперестроечной волны мало приезжает и поэтому серьезного влияния на украинскую диаспору нет. То есть, все остаются при своих: малочисленные приехавшие не влияют своей культуркой на здешних украинцев, а здешние украинцы, умудрившиеся сохранить вплоть до сегодняшних дней язык, культурные и религиозные традиции дедов-прадедов, остаются при своем мнении, что там, в Украине «самі бандити та п’яниці». То есть, конкретизирую: матов от парагвайського украинца невозможно даже себе представить, чтобы услышать.

          Что же до коренных парагвайцев, то испанский язык, как и все латинские, такого понятия как мат практически лишен, хотя «срамные» названия есть конечно. Есть и аналог российского словозаменителя-связки слов, как приговорка - «кэ пУта» (Они поэтому и плешивого называют с другим ударением – ПутИн, чтобы с путой не путать).

          Правда, сейчас широко обсуждается аморальный поступок парагвайских журналистов на чемпионате мира по футболу, где они учили плохим словам на языке гуарани доверчивых под видеозапись. Но – общественность возмущена поголовно и виновники отозваны. Такой случай – редкость и только свидетельство тому, что порча новыми настроениями хоть медленно, но идет. Демократия.